Запалити вогонь серпневої ночі! Гроза...
І палає стожара, і сили згасити не стачить...
А у погляді Бога сльзою застигла сльоза
І дві тисячі років Він хоче вогонь цей пробачить.
Вогкий погляд зорі, що пішла в небуття вночі,
На землі ще горить світлячком в світлових кілометрах.
З нас не кожен узяв з рук Господніх від Раю ключі.
Ну а ті, що взяли, вже не зможуть довіку померти.
Тільки ми співчуваєм склянці пролитій води,
Ми жалкуєм за сонцем, що вчора було сяйнішим....
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : В памяти моей... - Брусловская светлана Это стих-е посвящено памяти самому дорогому человеку для меня, моей бабушки.
Она растила меня по заповедям божьим.Вкладывала свою душу.
И сейчас её душа живёт во мне.
Наши близкие и родные всегда в нас.
Пока мы живы,живы и они.
